«Листи в Україну. Вибране»

2764

Описание

До книжки Юрія Андруховича (1960) — найкультовішого сучасного українського письменника-постмодерніста і Патріарха «Бу-Ба-Бу» — увійшли «канонічні» вірші з усіх його збірок, а також знаменитий цикл «Листи в Україну». Це найповніше на сьогодні вибране поета.



3 страница из 55
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
(Доцільно ще згадати бузину —густезну, запашну і осяйну,і те, як затремтівши на кущі,веселка проступала крізь дощі.)Зима також у тих краях бувала —різдвяна і зухвала, мов навала,і віхола влітала всепроникнав холодні двері і намерзлі вікна.І в ліхтарях палали помаранчі,коли, громохкі відра взявши вранці,протоптували сніг після хуртечі,а по хатах ревли брунатні печі…Ті роки даленіють ніби притчі,та хто солодші спогади нам витче?.. Кольорове кіно Немов із тьми, із мороку, з нічого —цю мить крізь нас прошито, наче нить, —з-над наших пліч — із прасвіту нічного —ріка, що сяє. Світло, що летить.На тло екрана, в надто білий спокій,на полотно, на ґрунт площинних пільвоно летить по темряві безокій,воно містке, як сім’я або сіль.І в цьому залі, звідки світло гнали,де вуличний промінчик геть зачах,вібрують інші світляні каналиі відсвіти блукають по очах.Екран розкрився — він розкрилля брами.Він погляди і душі так змістив,що ми, немов засмоктані вітрами,впадаємо в цю зміну перспектив,у зміну барв, пейзажів і покоїв,торкаємось вогню, землі, води…Але — не так! не тих! і не такої!Тут є стіна, екран — стіна завжди.Тому, коли в кінці розсунуть шториі крізь проходи в зал поллється день,йдемо, немов з підземних коридорів,по цигарки сягаєм до кишень.Виходимо, як повінь, як затока,і знову розмовляємо про щось…О дійсносте сліпуча і висока!Вчимось любити. Бачити вчимось. Поет запитує Любов к отчизні де героїть, —поет повчає земляків,але сирітства не загоїтьрядок, що з неба їм злетів.Бо де вона, твоя вітчизна?Пече питання, мов трутизна:чи ця садиба многоцінна,чи ця Полтава провінційна?Ці вітряки і винокурні,ці килими левад медвяних,чи ці пухкі й вельможні дурніу тарантасах і ридванах?Чи ця імперія Російська,що під шпіцрутени лягла?А тюрм! а кріпостей! а війська!їм таки й справді несть числа.Чи ту якусь підземну Троюпобачив, біль її та скін:Зробили з неї скирту гною, —він ще й жартує, чортів син!Це чорт глузує й помикаєчи Божий смуток напосів?Тут Котляревський замовкаєі пише оди до князів. Дует До нічного пейзажу тулився невиспаний вітер.Між землею і небом зависли плантації квітів,у червоних кульбабах електроосвітлення вулицьдві самотні душі — рука в руку — вгорнулись.Між землею і небом ходили поет і блудниця.Був на ньому позичений фрак, а на ній —                                      з реп’яхами спідниця.І такі вони бачили сни, що зірки були заздрі,і були вони досить смішні, але й досить прекрасні.Їх невтолене так і боліло невтоленим —

Комментарии к книге «Листи в Україну. Вибране», Юрий Игоревич Андрухович

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства