На кінець безплатної фонограми, як завжди, було навішано рекламного ролика. Цього разу нам пропонували диво-засіб для схуднення, який треба вживати змолоду, аби не повніти навіть після народження дитини. Дітей родити я не збирався, але рекламу дисципліновано дослухав — розумний комп’ютер давав інформацію без грошей тільки за умови повноцінного програвання комерційного треку.
Навчений попереднім гірким досвідом, я ретельно зачинив вікно, і тільки потім зняв навушники. Зроблені із сатурніанського кварцу склопакети не пропускали ультразвуків. Особисто для мене сусідський скандал закінчився. Але на жаль, разом з ним закінчився і вихідний. Дзвоник спецзв’язку затремтів у самому вусі і одразу ж розродився противним голосом диспетчера:
— Агенте Мамаю! Терміновий виклик. Центральний офіс, кімната 305.
Центральний? Якого дідька?
— Підтвердіть час прибуття.
— Тридцять дві хвилини, — насправді я не мав нічого проти викликів у вихідні, проте після божественної «Юпітеріанської кантати» голос автомата здавався дещо брутальним. — Буду о тринадцятій сорок сім за київським часом.
— Тринадцята сорок сім, київський підтверджую.
Я рішуче смикнув блискавку куртки і заплющився. Виклик до Центрального — це серйозно. Знаючи напам’ять статути, я усвідомлював, що пряме звернення до агента повз регіональний офіс допускається тільки у випадках Загальнонаціональної Надзвичайної Події.
А крім того, як і більшість агентів, я ще ніколи не був у Центральному офісі.
Хижа паща Центрального автоматичного шлюзу розкрилася просто перед моїми здивованими очима. Колись я боявся навіть мріяти про таке. Але Надзвичайна Подія прирівнювала нас, простих смертних, до кола допущених.
Агенте другого класу Мамай, ти потрібен Країні! І вона натомість дає тобі захмарні можливості: перепустку до святая святих УГС — Центрального офісу.
Я навмисне не брав собі на думку, а що ж такого, власне, трапилося, бо досвід твердив — це тільки зайве хвилювання. Вгадати причину виклику все одно не вдасться. До того ж, перед очі великого начальства годилося з’явитися в бойовій формі, без жодних ознак стурбованості на обличчі.
Комментарии к книге «Розмір має значення», Брати Капранови
Всего 0 комментариев