«Категорія Зет»

505

Описание

отсутствует



3 страница из 9
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Ми летіли далеко від пасажирських трас. Війна з Лотаном у повному розпалі, і ворожі патрулі полювали за такими беззахисними шкарлупками, як наш «Антарес». Лише безвихідна ситуація могла змусити офіцерів Служби безпеки Десантного Корпусу використати нашу посудину для пересування заарештованого. Дні тягнулися за днями, не відрізняючись один від одного. Вранці, коли Даніель ще спав, я виходив до оранжереї й намагався визначити наші координати за візерунком сузір’їв. Звідси, з двадцятиметрового скляного куполу, зарослого квітами і найпрозаїчнейшею картоплею, був прекрасний огляд. Потім ми снідали, убирали посуд (якось само собою вийшло так, що ми почали робити це по черзі). До обіду я сидів у кімнаті відпочинку і гортав старі числа «Космічного вісника». Втім, після обіду я робив те ж саме… А Даніель сидів у каюті. Він взагалі намагався не траплятися мені на очі. Наводив порядок (а на «Антаресі», де двічі-тричі на добу відключається гравітація, це непросто). Вміло користувався душем, як досвідчений астронавт чергував на кухні. Незабаром я зрозумів, що він звик до життя на кораблях. Звик настільки, що я навіть боявся гадати, як довго триває його подорож до Землі. Та й не треба мені того знати. Випадок заніс Даніеля Лінка до категорії «зет», випадок привів до нашого корабля, випадок зробив мене його конвоїром. На Землі я передам його червоношевронникам і постараюся забути.

В той день я запізнився на обід. Я погано спав вночі, часто прокидався, вслухувався у дихання Даніеля. Мені здавалося, що він лише прикидається сплячим… Ну не може людина з категорії «зет» поводитись як усі! Нормальність Даніеля була підозрілою… Але нічого в ту ніч не скоїлося. Зате я не виспався й примудрився по-дідівському задрімати у кріслі.

Даніель уже двічі запізнювався на обід. І обидва рази залишався голоднім — зачекавши установлені двадцять хвилин, я вивалював його порцію в утилізатор. Тепер він мав можливість поквітатись…

Я увійшов до їдальні і відразу побачив Даніеля. Він читав, сидячи за столом. Мовчки підвівся й почав діставати з термошафи тарілки. Намагаючись не дивитись йому в очі, я сів на своє місце.

— Ви будете сік?

— Так, дякую.

Я крутив у руках ложку, якою повинен був їсти біфштекс. Виделки я викинув у перший день польоту, про що зараз дуже шкодував. Даніель поставив переді мною високу склянку з густо-оранжевим помаранчевим соком…

Комментарии к книге «Категорія Зет», Сергей Лукьяненко

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!