«Дванадцять оповідань»

485

Описание

Книгу складають фантастичні оповідання В. Владка видання 1936 року.



3 страница из 145
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

— Нові… елементи… називаються… Ізотопами, — бубонів репортер, старанно записуючи в блокнот.

— Мовчіть! Не пишіть такого! — знов закричав Тарп. — Нічого подібного! Немає ніяких нових елементів. Ой, я не можу з цими дур… ой, пробачте, я не те хотів сказати… Бінч, з’ясуйте їм. Панове, це мій другий помічник.

Містер Бінч, кремезний чоловік з лисою головою, говорив ще спокійніше від Грехема:

— Панове, професор Тарп просить вас мати на увазі, що ніяких нових елементів немає. Розумієте, немає. Бачите, це ніби близнюки. Вони однієї родини. І цілу таку родину доводиться вміщувати до одної клітинки таблиці Менделєєва, ущільнюючи, так би мовити, її житлоплощу. Ось чому ми називаємо таких близнюків ізотопами. Бачите, грецькою мовою «ізо» означає «однаковий», «топос» — означає «місце». От і все.

Репортери записали останнє слово — і один з них запитав:

— А при чому ж тут ця сама важка чи мертва вода?..

— Ми припустили, що може існувати така вода, у якій замість звичайного водню є його близнюк, важкий водень з таким самим електричним зарядом атомного ядра, але іншою вагою, вдвоє важчий від звичайного. Хемічна формула такої води не зміниться, але вода буде трохи іншою. Ми знайшли цю воду після довгої і впертої праці. Вона замерзає при вищій температурі й кипить так само при вищій від звичайної води. І ця вода важча від звичайної, як вам легко зрозуміти.

— А чому ви називаєте цю воду ще й мертвою?..

Бінч розкрив був рота, щоб відповісти, але владний голос професора Тарпа спинив його.

— Стоп! Грехем, Бінч, — прошу негайно за мною, до лабораторії. Досить розмов! В мене виникла цікава думка. Треба її негайно перевірити. А вам, панове репортери, все, що треба, скаже мій третій помічник, містер Охасі.

Тарп вийшов. Грехем і Бінч поспішали за ним. Охасі, маленький стрункий японець, з вузькими очами за великими круглими окулярами, видимо, незадоволений з того, що йому доводиться витрачати час на балачки, поспішав закінчити розмову:

— Щодо назви «мертва вода», — швидко говорив він, — то це сталося ось чому. Ми пробували бризкати такою водою зерна. І ті зерна відразу робилися мертвими, вони не зростали потім. Ми побризкали такою водою комах, — і комахи відразу вмерли. Ми побризкали кроля — і він умер так само, як і інший кроль, якому ми дали випити важкої води. Ми назвали цю воду мертвою, бо вона вбиває все.

— Отрута?..

Комментарии к книге «Дванадцять оповідань», Владимир Николаевич Владко

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства