— Ну, а в легендах туземців ви нічого такого не чували?
— Ет, — махнув рукою Джонсон, — тутешнім неграм вірити не варто… От учора один з них патякав, ніби його батько бачив на краю балки потвор, схожих водночас і на слона, і на крокодила, ще й завдовжки до двадцяти метрів. Що з такого візьмеш?..
— Справді, нічого не візьмеш, — мовив я. — А що ви думаєте з приводу цієї фотографії? — я простягнув знімок тиранозавра, одержаний від містера Бейза.
— От так диво! — пробурмотів Джонсон. — Звідки це у вас?
— Цю фотографію зробив Річардс, очевидно, під час своєї останньої мандрівки.
— Не може бути! У Річардса ніколи не було фотоапарата. Та й фотографувати він не вмів. Це не його робота, шефе.
Персі неспокійно поворухнувся на своєму брезенті.
— Але ж фото надіслав містеру Бейзу Річардс, — заперечив я.
— Можливо, але це не його знімок.
— А чий же?
— Не знаю. Я ніколи не бачив у Річардса подібної фотографії. Та й про зустріч з такою тварюкою він би мені розповів. То це ви на неї полювати приїхали?
— На неї теж.
Джонсон тихенько засвистів.
— Не хотів би я з нею зустрічатися, — пробурмотів він, розглядаючи фотографію. — Подивіться-но, що залишилось від білого носорога.
— Ви думаєте, що це білий носоріг, Джек?
— Безсумнівно, подивіться на його голову.
Я взяв знімок, почав розглядати його в лупу і переконався, що Джонсон мав рацію. Це відкриття примусило мене замислитись. Туземці, що супроводжували Річардса, були затоптані білим носорогом. На фото був теж білий носоріг, розтерзаний тиранозавром. Чи простий це збіг? Білі носороги стали в Африці великою рідкістю. Офіціальна статистика твердить, що їх залишилося не більше сотні голів. А з другого боку, у Річардса не було фотоапарата… Завдання несподівано ускладнилося, і я пожалкував, що не почав цієї розмови раніше.
Мисливець продовжував розглядати фотографію. Персі Вуфф дрімав, притулившись спиною до в’ючного чемодана.
— Цікаво, куди стріляти в цього малюка, щоб зразу покласти його? — в задумі спитав Джонсон, не відриваючи погляду від знімка.
— Ось сюди, — я показав місце на покритому лускою корпусі ящера. — Вдалим пострілом ви пробиваєте серце і перебиваєте хребет. Але треба постаратися впіймати цю тварюку живою.
Джонсон зареготав.
Комментарии к книге «Зустріч з тиранозавром », Александр Иванович Шалимов
Всего 0 комментариев