— Що ти маєш на гадці? — спитав він. — Покладаєш надії на Сама?
Богиня кивнула:
— Тільки на нього. Він наша надія у протистоянні Небу, любий Теку. Як пощастить його докликатися, ми матимемо шанс зажити знову.
— І тому ти вхопилася за цей шанс, ти, що й сама сидиш у пащі в тигра?
— А то ж чому! Коли нема живої надії, треба її вигадати. Трапляється, і фальшива монета проходить.
— Фальшива? То ти не віриш, що він був Буддою?
Вона захихотіла уривчастим смішком:
— Сам — неперевершений пройдисвіт на пам’яті богів і людей. Але ж і супротивника, грізнішого за нього, ніколи у Тримурті[3] не бувало. Та не дивися на мене так спантеличено, Архіваріусе! Адже ти знаєш: суть свого вчення, його напрямки й досягнення — геть усе він украв з доісторичних заборонених джерел. Воно було йому потрібне тільки як зброя. Наймогутнішою його силою була його криводушність. Якби ж то він до нас вернувся…
— Ясновельможна пані, святий він чи пройдисвіт, але він таки вернувся.
— Не жартуй зі мною, Теку.
— Богине і ясновельможна пані, я щойно від ясновельможного Ями, він зараз вимикає молитовну машину, як завжди невдоволений своїм успіхом.
— Ризиковано було протистояти таким могутнім силам… Бог Агні колись сказав, що нічого подібного зробити не можна, це недосяжно.
Тек підвівся.
— Богине Ратрі, — звернувся він до неї, — хто з богів, людей чи напівбогів тямить у цьому краще, ніж Яма?
— В мене немає відповіді на таке запитання, Теку, бо її не може й бути. Але чому ти такий певний, що в його невід упіймалася наша рибина?
— Тому що він — Яма.
— Тоді ось тобі моя рука. Супроводь мене знов, як колись, Теку. Ходімо подивимось на сплячого Боддхісатву.
Тек повів її до дверей кімнати, а далі сходами в нижні покої.
Світло — не від смолоскипів, а від генераторів Ями — заполонило печеру. Ложе, поставлене на платформу, затуляли з трьох боків екрани. Більшість механізмів теж було замасковано екранами й запонами. Ченці в шафранових мантіях, що обслуговували всю цю техніку, мовчки сновигали по великій залі. Яма, майстер-винахідник, стояв біля ложа.
Комментарии к книге «Бог Світла», Роджер Желязны
Всего 0 комментариев