«Жадані пороги землі »

2407

Описание

В книгу вошли произведения трех молодых писателей-фантастов. Многим читателям их имена, наверное, известны из публикаций в прессе и коллективных сборниках. В нашем издании творчество каждого представлено наиболее полно. Они разные. Разные, понятно, сюжеты, характеры и судьбы героев. Разная манера письма: одному присуща философичность, эрудиция, другому — богатство, яркость фантастического антуража, третий увлекает динамизмом, хитросплетением событий. И всех троих объединяет искреннее желание прикоснуться к острым проблемам реального мира. До книги ввійшли твори трьох молодих письменників-фантастів. Багатьом читачам їхні імена, напевне, знайомі з публікацій у пресі і колективних збірниках. У нашому виданні творчість кожного представлена найбільш повно. Вони різні. Різні, зрозуміло, сюжети, характери і долі героїв. Різна манера письма: одного вирізняє філософічність, ерудиція, другого — багатство, яскравість фантастичного антуражу, третій захоплює динамізмом, хитромудрим плетивом подій. І всіх трьох об’єднує щире прагнення доторкнутися до гострих болючих...



1 страница из 233
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Фантастичні повісті та оповідання

Художнє оформлення та ілюстрації В. Т. Гончаренка

Дурєєв Олександр ЖАДАНІ ПОРОГИ ЗЕМЛІ ВСЕ ДУЖЕ ПРОСТО

Пасажир на борту. Здається, все йде як належить, але капітан нервує.

— Потурають тут всяким, — буркає він, — зупиняйся заради однієї людини!..

В реєстрі ця зупинка називається “Тиха планета”, і ще жодного разу за останні шість років він не приймав тут більше одного-двох пасажирів. Однак і ті здебільшого якісь дивні.

Він стоїть у рубці й мовчки дивиться, як штурман з третім помічником метушаться біля дисплея. Вони коректують маршрут. Обидва молоді, їм дуже подобається працювати з новою блискучою апаратурою. На екрані повільно рухається голуба цятка, це — їхній корабель “Герої Венери”. Великий корабель — тільки пасажирів на борту близько трьохсот, і у кожного свої термінові справи. “А скільки вантажу, а всього іншого… і — на тобі-заради однієї людини завертай на “Тиху планету”!” — капітан невдоволено морщиться.

Це його останній рейс по трансгалактичному кільцю, а потім — прощавай, великий космос. Може, тому він сьогодні не в настрої.

Спалахує зелене табло: на зв’язку медичний відсік.

— Здоровий! — це голос корабельного лікаря. — Всі дані в нормі.

На екрані телемонітора обличчя нового пасажира. Блідий, високий, з безкровними губами, але в його очах повно прихованого болю і одержимості.

— Добридень! — тихо промовляє пасажир.

Капітанові здається, що пасажир знаходиться на крайній межі терпіння.

“Так і знав, — думає він, — усі вони схожі один на одного на цій “Тихій”.

— Добридень, — доброзичливо промовляє він, — пройдіть до сорок третього відсіку, там ви зможете відпочити.

— Я проведу його, — поквапливо каже лікар.

Це його хобі — турбота про пасажирів “Тихої”. Можливо, він хоче щось написати про них. Якщо так, то йому весь час не щастить. Їх ще нікому не вдалося розговорити.

— Проведіть, авжеж, проведіть, — погоджується капітан і поринає в свої капітанські клопоти.

З рубки він виходить аж десь за півтори години. Високий, засмаглий, з сивими скронями, капітан самотньо обходить корабель. Адже це його останній політ…

У пішохідній галереї, що веде з сорок третього відсіку, капітан бачить жінку, яка з пересторогою відходить назад. Хоча килим приглушує кроки, вона все-таки рухається навшпиньки, тонкою рукою притримуючись за переборку.

Комментарии к книге «Жадані пороги землі », Алексей Яковлевич Корепанов

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства