«Вечірня бесіда з паном особливим послом»

21

Описание

Одного прекрасного дня земляни встановили контакт з інопланетянами-грагами. Точніше, контакт установили граги — їхні літаючі тарілки раптом з’явилися над Вашингтоном, Москвою і Пекіном, і відразу же в цих містах були створені грагські посольства. Анатолій Белов, особливий посол при президенті Росії, в черговий раз вирушає на переговори з чужинцями. Щоправда, людство може лише поступатись та намагатись задобрити грагів — люди занадто слабкі та відсталі порівняно із прибульцями...

1 страница из 9
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Вечірня бесіда з паном особливим послом (fb2) - Вечірня бесіда з паном особливим послом [Вечерняя беседа с господином особым послом - uk] (пер. Пафнутій Голопупенко) 66K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Сергей ЛукьяненкоСергій Лук’яненкоВечірня бесіда з паном особливим послом

Перш ніж увійти до ліфта, Анатолій не втримався і подивився у вікно ще раз.

Певна річ, корабель Чужих був на своєму місці — прямо над пам’ятником Петру Першому, на висоті ста чотирнадцяти з половиною (перевірено) метрів, непохитно утримуваний в нічному небі антигравітаційними (заявлено) двигунами, і ланцюжок оранжевих вогнів, що позначають бойові рубки (здогадка), все так же оперізував краї величезного диска.

А куди він подінеться?

А внизу, під страхітливою машиною смерті й руйнації, що другий місяць ширяє над Москвою, мерехтіла ілюмінація, їхали по вулицях машини, гуляли, зрідка задираючи до неба голови, люди. Людина — дуже пластична істота. Людина здатна призвичаїтись до будь-чого, причому надзвичайно швидко.

Анатолій зітхнув й увійшов до ліфта.

— Доброго вечора, пане особливий посол, — привітав його охоронець. Немолодий вже чоловік, напевне в чині не нижче майора. Який-набудь «альфовець», імовірно.

— Доброго вечора.

Охоронець натиснув кнопку, і ліфт поповз догори. Якого дідька Чужі обрали саме цю будівлю?

— Як успіхи? — чемно поцікавився охоронець. Це було ритуальне питання, і відповідь Анатолія була не менш стандартною:

— Працюємо.

В ліфті напевно було встановлено з десяток підслуховувальних пристроїв. І в амуніції охоронця — ще з п’ять. Та в Анатолія — сім звуко-, відео- та дідько знає що ще записувачів, про які він знав, три — про які знати не мусив, і невідомо скільки занадто добре замаскованих. Розмовляти про будь-що було безглуздо, та він і не збирався ділитися таємницями з охоронцем… хай навіть той був перевіреним і відданим до нутра кісток професіоналом. Але сьогодні охоронець зважився на ще одне питання:

— У новинах… там було інтерв’ю з… — легкий кивок догори, — так вони сказали, що взагалі не збирались вести переговори… що тільки пан Анатолій Белов переконав їх не квапитись із захопленням Землі…

Анатолій промовчав. Та й охоронець, мабуть, збагнув, що за цю репліку, що вихопилася ненароком, йому ще доведеться відповідати, і замовчав.

Ліфт зупинився.

— Удачі вам, — позичив у спину Анатолію охоронець. — Удачі!

Схоже, чолов’ягу насправді пройняло…

Рецензий к этой книге пока нет, будьте первым!

Оставить рецензию

Код Антибот

ПОХОЖИЕ КНИГИ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства