«Як синиця хотіла море спалити»

1530


1 страница из 3
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Іван Якович Франко ЯК СИНИЦЯ ХОТІЛА МОРЕ СПАЛИТИ

Була собі Синиця. Невідомо, що їй збрело в голову, що звила собі гніздо на самім березі моря на невеличкому кущику. Поки море було спокійніше, все йшло гаразд. Синиця нанесла яєць і почала висиджувати їх. Аж ось повіяв вітер, розгулялося море, затопило кущик і з ним Синичине гніздо. Сама Синиця ледве жива втекла, а її яєчка попливли з водою.

Ой-ой-ой, як розгнівалася Синиця! Сіла собі на скелі над морем та як почне сварити та лаяти море:

- Ти, погане та нікчемне море! Ти, безглузда темна сило! Ти, ненажерна безодне! Ти, нікчемне, непотрібне, некрасиве море! Як ти сміло порушити мою хату, забрати мої яйця! Та я тебе до суду потягну, я тобі на весь світ сорому нароблю, я тобі не дам спокою ні вдень ні вночі, поки мені не вернеш усього, що в мене забрало.

А море все хлюп-хлюп, хлюп-хлюп, хлюп-хлюп.

- Що ти смієшся з мене, ти, нечесне, несумлінне, неблагородне море! - пищала Синиця.- Зараз мені віддай мої яйця, бо, слово честі, помщуся тобі!

А море все хлюп-хлюп, хлюп-хлюп, хлюп-хлюп.

- Ти думаєш, що я не зумію помститися? Думаєш, що я така маленька, а ти таке велике, то я супроти тебе безсильна? А бачило ти, безглузде море, яка маленька іскра, а який великий ліс, а вона запалить його, і він згорить. Коли не віддаси мені зараз моїх яєць, то - клянусь честю - я запалю тебе.

А море все хлюп-хлюп, хлюп-хлюп, хлюп-хлюп.

Страшенно розсердилася Синиця і поклялася не заспокоїтися, поки не спалить море.

Вона полетіла до хробачка Світлячка і мовить йому:

- Слухай, Світляче, ти маєш огонь на животі. Ходім зо мною, поможи мені запалити море.

- Не можу, Синичко,- мовив Світляк;- Мій огонь світить уночі, але не гріє і не палить. Іди до Блудного Вогника, може, він тобі щось поможе.

Полетіла Синиця на болото, сіла собі на вільховім кущі та й чекає, поки наблизиться до неї Блудний Вогник. А там їх понад болотом кільканадцять ходило, та все, мов п'яні, хиталися. Нарешті, один підлетів ближче до Синиці.

- Гей, Огнику-братику,- кричить до нього Синиця.- Затримайся на хвилиночку, маю тобі щось сказати.

- Не можу задержатися, не маю часу,- відповів Блудний Вогник.- Але говори, що маєш сказати, я тут буду літати коло куща, то все почую.

Розповіла йому Синичка своє горе і просить:

- Ходімо, поможи мені спалити те погане море!

Комментарии к книге «Як синиця хотіла море спалити», Іван Якович Франко

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства