«Сніговик»

100

Описание

Випав перший сніг, отже, невдовзі з’явиться і серійний убивця на прізвисько Сніговик. Цього разу Харрі Холе треба зловити маніяка у рідному Осло. Убивця ретельно планує кожен злочин, практично не залишаючи слідів. Проте кілька, на перший погляд незначних, промахів у його «роботі» все ж трапилося, вони й допомагають Холе знайти маніяка. Однак про що інспектор не здогадується, так це про те, що Сніговик сподівається особисто зустрітися з ним, й зустріч ця має стати для Харрі останньою…



1 страница из 325
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Сніговик (fb2) - Сніговик (пер. Т. С. Безматьева) (Інспектор Харрі Холе - 7) 1593K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Ю НесбёЮ НесбьоСніговикЧастина першаРозділ 1Середа, 5 листопада 1980 року. Сніговик

Того дня випав сніг. Об одинадцятій ранку величезні пластівці несподівано повалили з безбарвного неба – ніби ворожа армада з паралельного світу без бою захопила ділянки, садки та газони Румеріке. О другій годині на Ліллестрьом вже працювали снігоприбиральні машини, а коли о пів на третю Сара Квінесланн повільно й обережно вела свою «тойоту-короллу» між віллами вулицею Колловейєн, на довколишніх пагорбах пуховою ковдрою лежав сніг листопада.

При денному світлі будинки здавалися їй незнайомими, так що вона навіть проїхала мимо заїзду до його гаража. Сара різко загальмувала, машина почала ковзати, і з заднього сидіння почувся скрик. У дзеркалі з’явилася невдоволена фізіономія сина.

– Я недовго, синку, – сказала вона.

Перед гаражем на білому снігу чорнів великий прямокутник асфальту. Вона здогадалася, що тут було припарковано сусідський автомобіль. У неї перехопило подих: тільки б не спізнитися!

– А хто тут живе? – запитав хлопець.

– Так, один знайомий, – відповіла Сара і машинально підправила зачіску, дивлячись у дзеркало. – Мене не буде хвилин десять, друже. Я залишу ключі, якщо хочеш, послухай радіо.

Не чекаючи відповіді, вона вийшла й задріботіла по слизькому хіднику до дверей, через які багато разів входила й виходила, але ніколи – ось так, серед білого дня, під цікавими поглядами з вікон сусідніх котеджів. Усередині будинку, наче джміль у банці з варенням, продзижчав дзвінок. Із тривожним відчаєм вона чекала, поглядаючи у найближче вікно, у якому віддзеркалювалися чорні голі яблуні, сіре небо та біла, наче залита молоком, місцина. Почувши нарешті кроки за дверима, Сара з полегшенням зітхнула і наступної миті кинулася у його обійми.

– Не їдь, коханий, – заблагала вона, ледве стримуючи ридання, що рвалися з її грудей.

– Мені треба, – відповів він, як ото повторюють набридлий до знемоги приспів.

Його руки звично нишпорили по її одежі – те, що він ніколи не втомлювався робити.

– Ні, тобі зовсім не треба, – прошепотіла вона йому на вухо. – Ти сам хочеш поїхати. Тобі тут нудно.

– Ну, якраз із тобою мені не буває нудно…


Комментарии к книге «Сніговик», Ю. Несбё

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства